Міністерство Освіти і Науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра автоматизованих систем управління EMBED PBrush
 Методичні вказівки до лабораторної роботи № 1 “Розробка програмного продукту. Етап формулювання вимог та побудова моделі ” з дисципліни “Технологія програмування та створення програмних продуктів” для студентів базового напрямку підготовки по спеціальності “Комп’ютерні науки” (шифр 0804) Львів-2008 Методичні вказівки до лабораторної роботи № 1 “Розробка програмного продукту. Етап формулювання вимог та побудова моделі” з дисципліни “Технологія програмування та створення програмних продуктів” для студентів спеціальності - шифр 0804 “Комп’ютерні науки”/ Укл. доц. Ковівчак Я.В., Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2008. Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні кафедри АСУ Протокол № ___________ від «___»___________2008 р. Завідувач кафедрою АСУ ______________ Рашкевич Ю. М. Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні методичної комісії базового напрямку підготовки Протокол № ___________ від «___»___________2008 р. Лабораторна робота № 1 Розробка програмного продукту. Етап формулювання вимог та побудова моделі Мета: Ознайомлення з основними задачами, які необхідно розв’язати під час виконання етапу формулювання вимог та побудови моделі Завдання: Навчитись реалізовувати етап формулювання вимог та побудовати модель при розробці програмного продукту комп’ютерних систем 1. Теоретична частина Оскільки довільне ПЗ по суті являє собою алгоритм, записаний мовою, зрозумілою для комп'ютера, програма має всі властивості, характерні для алгоритмів. Але програма є конкретною реалізацією алгоритму, призначеною для практичного використання, і властивості програм розглядають саме з цієї точки зору. Можна виділяти такі вимоги до програм: 1. Правильність. Програма повинна видавати правильні результати для будь-яких даних з заздалегідь визначеного допустимого діапазону. Якщо програма є достатньо складною, навіть найбільш кваліфікований програміст навряд чи зможе з першого разу написати її без помилок. Ці помилки можуть бути найрізноманітніші: від суто механічних ("забув поставити крапку з комою") до неналежного використання програмних конструкцій або навіть помилок в самому алгоритмі. Загальноприйнятою є така класифікація програмних помилок: синтаксичні, які пов'язані з порушенням формальних граматичних правил написання програм. Синтаксичні помилки виявляються на етапі компіляції; помилки часу виконання. Ці помилки знову ж-таки поділяються на такі категорії: аварійні зупинки. Пов'язані з операціями, які неможливо виконати (ділення на нуль, звернення до неіснуючих файлів тощо). У таких випадках програма зупиняється; програма не доходить до кінця. Вона працює нескінченно довго або зависає; програма видає неправильні результати. Помилки повинні бути виявлені та виправлені (цей процес називається відлагодженням). Крім того, необхідно переконатися, що програма працює правильно на деяких тестових прикладах (цей процес називається тестуванням). Відомо, що саме на відлагодження і тестування припадає левова частина роботи над програмою. Деякі приховані помилки так і залишаються невиправленими і час від часу проявляють себе уже в процесі експлуатації програми. Це можуть бути несподівані повідомлення на екрані, зависання і т.п. Але наслідки програмних помилок можуть бути і значно більш серйозними. Відповідальність за виявлення і знешкодження помилок повністю лежить на авторах розробки. 2. Ефективність. Програма повинна видавати результати за прийнятний час і не бути надто ресурсоємкою. Різні програми, які призначені для вирішення однієї й тієї самої задачі, можуть мати різну ефективність, і за інших рівних умов природно надавати перевагу більш ефективній програмі. 3. Надійність. Користувач повинен довіряти програмі і не боятися її використовувати. На...